Те лихо, що зветься борщівник Сосновського знають, напевно, усі. І дошкуляє він і в селах і в містах. Та в селах особливо, бо там є де йому розгулятися.
Так сталося, що в селі Глинську вулиця Набережна виходить до берега. На цьому березі люди завжди пасли худобу, там було гарне джерело (було! тепер занедбане, але це не до теми). Сам берег поволі почав заростати тим самим борщівником… Коли його було ще не так багато, то ми своїми силами з ним воювали: косили, кропили і ту рослину трохи зупиняли. Але цього року борщівник лавиною рушив на берег, наші городи, садки. Людська сила в боротьбі з ним виявилась марною, бо сусіди виходили весною косити, але це нічого не дало, борщівник росте, тепер він вже починає зацвітати, косити знову не будеш, бо він високий, можна зробити опіки.
Сьогодні вирішила попросити допомоги в голови сільської ради. Ну що вам сказати? Так, Петро Леонтійович з землевпорядником приїхав подивитися. З самого початку це була маса негативу. Не хочу я описувати цю неприємну розмову, розійшлися ми з криком і ні з чим. Але через хвилин 30 голова перетелефонував і повідомив, що взавтра буде трактор з косою. Спочатку він скосить цю плантацію, а потім, коли борщівник трошки відросте, пообіцяв покропити, головне не дати, щоб зацвів, але кропіння тут теж обов’язкове.
Дякую, Петре Леонтійовичу, що ваші емоції вляглися, знаю, що у Вас є дуууже багато іншої роботи, але якби це не стало для нас проблемою, то я б Вас не турбувала. І сьогоднішнє фото, надіюся, буде початком доброї справи, а далі, все, що буде (чи не буде) робитися, я теж сфотографую і опублікую на своїй сторінці з позначкою: «За сприяння сільського голови». Далі буде…
