Штучні квіти на кладовищі. Підтримуєте?

Вже скоро настане велике Свято – Великдень, а після нього настануть поминальні дні. Яким цього року буде Свято покаже час, дасть Бог мудрість і будемо здорові. Поминальні дні теж минуть в тиші, але поодинці і в масці, з  сапочкою і грабельками ми туди тихенько збігаємо. Приберемо гарно, посадимо квіти і принесемо оберемки квітів штучних. А чи потрібно?

Ви пам’ятаєте, коли ті штучні квіти тільки появилися? То було дуже модно їх купити, ні, на самих початках ті квіти потрібно було «дістати» десь і через когось. Потім їх ставало більше і почали ми їх нести на кладовище. А до того? До того ми садили квіточки живі, ще раніше біля могил було багато барвінку, садили калину. Кожна місцина мала якісь свою традиції щодо впорядкування могил. А потім появилися «вони», ми купували і несли… бо так було зручно: поставив і до року наступного воно «квітне». Але потім все рівно приходиться виносити, викидати на спільний смітник. І починають ті букети «квітнути» по-новому: носить їх вітер спочатку по закутках, а потім запалені кучугури димлять днів три.

Діоксини і канцерогени потрапляють в повітря, грунт, воду. Ми дихаємо цим димом, потім не маємо поняття звідки онкологічні захворювання, зниження імунітету і т.д. Кожен думає, що його це не стосується: мій тільки один букетик, я далеко, хай собі димить… Закон бумеранга пам’ятаєте? Отож, вилізе по-іншому…

У землі цей продукт перегниває більше ста років, а тому потрапляють у підземні води. Що п’ємо? Я знаю, друзі, мені дехто заперечить і скаже, що це не найбільше забруднення в країні, є викиди більш потужні, так, я згідна, але, згадайте весну чи осінь, коли ми палимо якийсь непотріб, сморід стоїть навкруг, а ми дихаємо. Екологи кажуть, що коли горять ті вінки, то в повітря потрапляє ціла «таблиця Мєндєлєєва».

Отже, про ті букети… кому вони потрібні? Покійникам? Ні. Це швидше для самовдоволення, по принципу, щоб люди побачили, особливо перед поминальними днями. Чомусь протягом року вже їх так не пруть на кладовище. А навіщо? Вже нема такої потреби, людей стільки не буде ходити.

Апелюємо  до здорового глузду: скромно, з живими квіточками, щоб проявити живу любов до покійника, і з молитвою, вона найбільше потрібна нашим рідним і близьким. Про це, до речі, не один рік просять священнослужителі. Прислухаймося…

Якось так… Думки вголос…

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:

Залишити коментар

Будь ласка, авторизуйтесь щоб додати коментар.
avatar
  Підписатись на коментарі  
Повідомлення про
×
Тисни «Подобається», щоб почати читати мене в FaceBook
Дякую, я вже з Вами!