Святкуємо Масницю

Прихід весни в українського народу завжди асоціюється з Масницею. Старовинне і шановане народом свято, кожного року має свій час і залежить від дати Великодня. Святкують Масницю протягом тижня і після сьомого дня Масниці на наступний день приходить час Великого посту.

Хліборобський культ минулого в нашому сьогоденні проявляє себе карнавальною поведінкою тих, хто святкує Масницю. Це свято має свої традиції і головна з них – це страви з борошна, багато страв з борошна! Таким дійством люди показують силам природи, що холод їм не страшний і голоду в них не буде. Із часів язичництва прийшла до нас Масниця, а тому церква трохи прикрила очі на народні гуляння та забави, що черпають свою історію з народної культури.

Кожний регіон має свою назву Масниці – Колодій, Масляна, Колодки, Масний тиждень. Свято несе в собі зміст не тільки бажання наїстися млинцями, а має більш змістовне значення. Що ж символізує Масниця?

На перший погляд гуляння молоді на святі несе еротичний зміст. Але це символізує родючість рідної землі, а також і самого людства. У гуляннях демонструють свободу у спілкуванні людей різної статі, такий культ зберігся в обрядах народів європейських країн. Дівчата і жінки – головні дійові особи в святковому обряді, вони собою та своєю поведінкою відображають життя, продовження роду.

«Життя-Смерть-Життя» – тріада, що виражає ідею родючості. Зима, завжди усвідомлюється як темна, холодна і голодна, сила, що кличе на той світ. Але зимове сонцестояння робить свою справу: збільшується світловий день і це є символом перемоги світла над темрявою та життя над смертю. Але щоб підтвердити перемогу добра над злом, потрібно принести жертву. Тому люди й придумали обряд знищення опудала або ляльки, що символізує зооморфного персонажа. Зиму, холод, голод і смерть таким чином поборено.

Знищення цього опудала у кожного народу супроводжувалися різними дійствами у формі карнавалу. Тож слово «карнавал» з латинської мови перекладається «прощавай, м’ясо». І це має логіку, тому, що на наступний день в свої права вступає Великий піст і м’ясо з харчування виключається. Отже, персонаж зими знищений, тепер можна гарно погуляти. Ось тут і спадає на думку карнавал у Венеції, цього року через коронавірус в Італії його проводити заборонили. А ще фестиваль, що проводять в Ріо-де-Женейро, це модифікована наша Масниця.

Перемогу літа над зимою часто показують у дійстві спалювання або роздирання солом’яної ляльки. Якщо її роздирали, то шматки розкидали над полем, а це уже аграрний культ, так стартували сільськогосподарські роботи і залишки ляльки мали гарантувати хороші врожаї.

І саме цікаве на свято Масниці – це трапеза. Сьогодні проходить багато дискусій про те, що з наїдків більш важливе: чи то будуть млинці, чи вареники?

Зерно, що мелють на муку і роблять смаколики, уособлює Бога, який кожного року вмирає і знову воскресає. З часом  тим Богом став Христос, а до того зерно і хліб відображали самого Бога. Отже, чи то млинці, чи вареники, вони однаково символічно пояснюють, що часи холоду і голоду закінчилися.

Друзі, якщо ви цього тижня будете смакувати млинці або вареники, то знайте, що дні цього тижня не про маркетингові ходи харчівень, які урізноманітнили свої меню різними начинками, цей тиждень – про життя, про весну, про їхню перемогу…

Вітаю всіх з Масницею!

 

 

0 0 голос
Рейтинг статті

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Підписатись на коментарі
Повідомлення про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
×
Тисни «Подобається», щоб почати читати мене в FaceBook
Дякую, я вже з Вами!