Дощовий ранок. Здолбунів. Хлібний кіоск. Невелика черга. Стою.
Чоловік до мене: «І візьми ще буханець чорного або сірого».
Я: «Добре».
Беру хліб. Їдемо додому.
Дощовий ранок. Глинськ. Вдома. А знаєте, коли приїдеш додому, голодний, а хліб так пахне? Знаю), у Вас теж так бувало! Хліб з хрумкою скоринкою, запашний! Зараз вріжемо і… з чимось ще смачненьким поїмо…
Дощовий ранок. Кухня. Чоловік ріже хліб. І тут на хрумкій скоринці запечений таракан! Хочеться їсти? Уже ні! Уявляю, якби ми не помітили цю тварюку, на скільки хрумкішою здалася б скоринка на зубах!
На фото видно виробника. Де купувала не пишу, тому що вини продавчині тут немає, хліб з етикеткою був запакований у харчову плівку. Хочу запитати виробника:
-
- Чому на етикетці не позначено, що хліб з екзотичними добавками?
- Чи ви, люди, самі споживаєте свою продукцію?
- Скільки у вас там, на підприємстві цих тараканів, якщо вони отак запросто печуться на хлібові?
Будьте обережні!
