До причілку хати притулилась вишня,
Там тепло зібрало всі свої принади.
Хата вже старенька, дідова, колишня,
Вже нема навколо дідового саду…
Вишня-самосійка, але пам’ять має.
Нагадай, сестрице, як колись було:
Прутиком тоненьким, може пам’ятаєш?
Ти росла в причілку, а мені було
Років дев’ять-десять, як родила мати,
Босими ногами тупала траву,
Бабця на порозі кликала до хати
І любила дуже дівчинку малу…
Пирогами й хлібом пахло у хатині,
У саду змагались дивні солов’ї.
Десь гуляє спомин,
завітав він нині
У рядки римовані мої…19.04.2014р.
До причілку хати притулилась вишня…
