Декілька заримованих слів для всіх кому це цікаво. Цікаво це і для мене. Я є членом «Клубу поезії» Євгена Юхниці. Друкувалась:
– Літературно-художній альманах “Усі ми родом з Дитинства: “Оберіг”, 2012 рік.
– Незалежний літературно-художній альманах “Ліра”№3, 2012 рік.
Вуаль цнотливості вдягнули небеса,
Ранкова тиша – святості напруга.
В травинці причаїлася роса,
Її ще не торкнулася наруга.
Проміння сонця тиші не злякало,
Ще жайвір не злітав у вись…
А я… мені чомусь здавалось,
Що буде так, що так було колись…
… Тремтить роса у полі на травині –
Солдатський чобіт на «раз-два» зіб’є.
Біжу по рідній, по своїй стежині:
«Ні кроку далі… чуєш? ЦЕ МОЄ!
Погинь, нечиста, не зривай ти тишу
Ранковим пострілом у синю вись!»
Як страшно чути: «Я тебя не слышу,
Уйди с дороги! Сдайся! Покорись!»
На що ти замахнувся, сучий сину?
Душа давно вже продана твоя!
Вперед пусти свою дитину..!
… Хай людям МИР несе вона…
І. Гром’як
