Ні кроку далі… ЦЕ МОЄ!

Декілька заримованих слів для всіх кому це цікаво. Цікаво це і для мене. Я є членом «Клубу поезії» Євгена Юхниці. Друкувалась:

– Літературно-художній альманах “Усі ми родом з Дитинства: “Оберіг”, 2012 рік.

– Незалежний літературно-художній альманах “Ліра”№3, 2012 рік.

 

Вуаль цнотливості вдягнули небеса,

Ранкова тиша – святості напруга.

В травинці причаїлася роса,

Її ще не торкнулася наруга.

 

Проміння сонця тиші не злякало,

Ще жайвір не злітав у вись…

А я… мені чомусь здавалось,

Що буде так, що так було колись…

 

… Тремтить роса у полі на травині –

Солдатський чобіт на «раз-два» зіб’є.

Біжу по рідній, по своїй стежині:

«Ні кроку далі… чуєш? ЦЕ МОЄ!

 

Погинь, нечиста, не зривай ти тишу

Ранковим пострілом у синю вись!»

Як страшно чути: «Я тебя не слышу,

Уйди с дороги! Сдайся! Покорись!»

 

На що ти замахнувся, сучий сину?

Душа давно вже продана твоя!

Вперед пусти свою дитину..!

… Хай людям МИР несе вона…

І. Гром’як

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:

Залишити коментар

Будь ласка, авторизуйтесь щоб додати коментар.
avatar
  Підписатись на коментарі  
Повідомлення про
×
Тисни «Подобається», щоб почати читати мене в FaceBook
Дякую, я вже з Вами!