Останній день весни…

Весна нам сьогодні робить своє “па-па”… Чи здається, що завтра прийде новий день,  який стане маленькою частинкою літа? Дивлюсь на погоду днів, що минають, хочеться загорнутися у теплий плед і відкрити недочитану книгу. Хочеться кругом знайти звичайного тепла: у чашечці чаю чи кави, у смачній цукерці, запашній випічці чи просто приємній для тебе людині. Душевне тепло, буває, зігріє краще фізичного, воно дійсно тепле… Воно своїм мовчанням передає те, про що ніколи не скажуть слова, воно особливе. Закутавшись у нього, ти відчуваєш спокій…

У дні, що передували початку літа, весна рвала струни дощу і розкидала їх по землі, але дощовий шум це особлива мелодія спокою. Думки, які народжуються під цю мелодію лягають в голові  партитурними рядками і оживають у тій дощовій мелодії… особливій, ще сьогодні весняній, завжди чарівній…

Почуй її, і нехай вона наповнить собою кожну твою клітинку, зарядить позитивом на день завтрашній, в якому усіма барвами посміхнеться веселка… і це буде твій перший день літа… Тепла усім…

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:

Залишити коментар

Будь ласка, авторизуйтесь щоб додати коментар.
avatar
  Підписатись на коментарі  
Повідомлення про
×
Тисни «Подобається», щоб почати читати мене в FaceBook
Дякую, я вже з Вами!