Так завжди не буде…

Сьогодні не про вірус, не про карантин… Ну тільки трошки про нього. ) Пройшло декілька днів карантину, а вже чути, що сумно, нема чим зайнятися, аби вийти десь, ну і т.д. Сидіть у своїх теплих норах, ми ситі, дякувати Богу, живі і здорові, маємо якісь запаси. Ми не на Сході, не там, де стріляють, де люди зимою в холодних підвалах, не завжди мають що їсти, де змушені зриватися із своїх нажитих місць. Там не стає питання, що пропадає бізнес, не заплачена комуналка… Ну сталося так, що потрібно ВСІМ пересидіти вдома, то зробімо це. Дав Бог нам розум і мудрість зберегти себе, то бережімо. В Італії не легше.

Це було давно. В одному селі жив чоловік, мав сім’ю, діток. Але важким було його життя, щоденно в полі, достаток такий-сякий, дітки ростуть, а на хліб тільки й вистачає. Звертався він в молитвах до Господа про допомогу, а тепер надумав піти за порадою до священика.

Священик запросив чоловіка до розмови. Розповів чоловік, як важко йому жити, не має вже ніякої сили, а сім’ю потрібно годувати і діток вдягнути, а допомоги катма. Священик вислухав чоловіка, дав йому олівця і шмат паперу і каже: «Пиши!». «Що писати, мій отче?» – підняв очі, повні здивування. «Пиши такі слова: «Так завжди не буде», склади папірець, іди додому і поклади його за ікони». Здивувався чоловік, але все зробив так, як йому порадив священик. Ішов додому в роздумах, вдома все розповів дружині, поклав за ікони папірець.

Пройшло часу… Ніхто за того папірця не згадував. У селянина підросли діти, сини допомогали йому в полі, доньки – удома. Гарні врожаї давала земля, купив пару коней, поновив реманент. Одного святкового дня, одягнута у вишиванки, сім’я вийшла з церкви, вони повернули до свого будинку, але чоловік почув, що його покликали. То був священик, той самий, до якого він ходив за порадою. Священик розпитав чоловіка про його життя: «Я бачу, воно в тебе стало значно кращим?» «Так, отче, Бог почув наші молитви». Подивився священик на чоловіка, посміхнувся і сказав: «Прийдеш додому, візьми за іконою папірець і прочитай»…

Таке наше життя…

  З мережі Інтернету

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:

Залишити коментар

Будь ласка, авторизуйтесь щоб додати коментар.
avatar
  Підписатись на коментарі  
Повідомлення про
×
Тисни «Подобається», щоб почати читати мене в FaceBook
Дякую, я вже з Вами!