Китай. Бухта Сіаншуй. Серія 3.

Рубрика «Подорожі» – це одна із улюблених мною тем. ) Поїхали?

Місце зупинки: КИТАЙ, о.ХАЙНАНЬ.

Час прибуття: липень-серпень 2019 року.

Вісімдесят кілометрів на південь від столиці острова і ми приїхали на місце пляжного відпочинку. Хочу добавити, що в Хайкоу теж є море і пляж. Підвечір після екскурсій ми обслідували цей піщаний столичний об’єкт. ) На пляжі білий пісок, вечірнє сонце виблискує на хвилях, зовсім малолюдно. Вдалині виднівся порт, кораблі послушно дрімали на якорах. Сам пляж не обладнаний, не було переодягалень, лежаків, але якось там було тихо і затишно. А про температуру води годі й казати: чи то з чаєм порівняти, чи то з молоком парним, ну вона була дуууже тепла, ну дуууже…)

Повертаюся до нашого нового місця перебування, а саме бухти Сіаншуй. Вона розташована на відстані 11 км від міста Ліншуй, та в 60 км від великого міста Санья. Відпочинок в цій бухті тихий і спокійний, тут багато готелей, зовні бухта виглядає як невелике містечко. Поселення в готель було швидким, зустрів нас новий гід і звали його Яша. Ось тут ми зрозуміли, що таке гід-китаєць!

На весь наш готель, а в ньому десять корпусів по п’ять поверхів, нас, людей європейської зовнішності аж шестеро! Наша команда і двоє білорусів. Відпочиваючі – це китайці, багато їх з півночі материка ( там вони високі і кремезні), японці, вони дуже відрізняються білою шкірою, також були корейці. Зацікавленість нами зі сторони азіатів дуже велика. Ми вдома на негрів так не реагуємо, як азіати цікавляться нами. Вони можуть показувати пальцями, посміхатися, махати руками, тихенько тебе фотографувати або просити дозволу сфотографуватися разом. Для мене вони показалися якимись штучними, штучні погляди, штучні усмішки… Мене ніхто там не образив, але китайці мені не сподобалися, немає в них щирості і віє якимось холодом. Поведінка їхня в соціумі взагалі немає ніяких норм, щось нагадує циганів. Не завжди приємно знаходитися з ними поруч.

Море. Воно заслуговує, щоб про нього написати, тому, що має свій характер і поведінку. Південно-Китайське море має найбільшу глибину 5245м, і у два рази солоніше за Чорне. Сердите, б’ється хвилями, які розбиваються у великі валуни. Повертається назад, набирається сили і знову б’ється. Хвиля не висока, але має велику силу.

Китайці майже не купаються, в них це не прийнято. Вони виходять на берег, одягнуті і ходять під звичайними парасолями. Купальні костюми мають на зразок наших велосипедок і футболок. В кращому випадку, можуть намочити ноги, фотографуються, спостерігають за нами. Люблять місцеві пари наречених робити на березі моря фотосесію. У вихідні вони на пляж приходять одна за одною, я теж у них попросила дозволу, щоб їх сфотографувати. А ще такі фотосесії роблять в готельних басейнах, у басейн спускають святкового човна, туди сідає наречена, знімає свою весільну сукню, а під нею у неї весільний купальник. )

Одного разу,купаючись у морі, ми зайшли  на глибину, де вода була трошки вище пояса, прибігли два рятівники і свистали у свистки, показуючи нам, що глибоко і виходьте на берег. Я вийшла туди, де вода ледве сягала коліна, вони закивали головами, тобто можеш там купатися. )

Пісок на пляжі світленький, а в ньому дуже багато дірок, в яких ховаються крабчики, є більші, а є зовсім маленькі. Людей дуже мало, пляж тягнеться на великі кілометри і є місця, де можна йти до години часу і нікого не зустріти. За пляжем багато зелені, хвойні посадки, пальми, ліани… Тут сонечко і велика вологість створюють неймовірну екзотичну красу…

 

0 0 голос
Рейтинг статті

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Підписатись на коментарі
Повідомлення про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
×
Тисни «Подобається», щоб почати читати мене в FaceBook
Дякую, я вже з Вами!