Рубрика «Подорожі» – це одна із улюблених мною тем. ) Поїхали?
Місце зупинки: КИТАЙ, о.ХАЙНАНЬ.
Час прибуття: липень-серпень 2019 року.
Отож, наша команда в кількості чотирьох чоловік зійшла на китайську землю. Паспортний і митний контроль дуже серйозний, туди не потрапиш, поки біля спеціальних автоматів не зробиш відбитки пальців. Відповідний талончик потрібно показати на контролі, при чому, там же його знову підтвердити своїми пальцями повторно! Отак!
Російськомовні гіди нас зустріли в аеропорту, потім ми зрозуміли, що з гідами нам повезло, тому що вони були уродженцями Казахстану, а тому російська, якою вони розмовляли, для нас була зрозумілою. Якби гідом виявився китаєць, то їхню російську мову, кажуть, дуже важко зрозуміти. Перші хвилини по приїзду потребували адаптації, ти відразу розумієш, що стаєш в центрі уваги азіатів.
Місто Хайкоу – столиця острова Хайнань. Острів від материка відрізняється своєю природою. Тропічний клімат, на одній широті з Гаваями, по статистиці має друге місце по екологічній чистоті. Туристичний сезон на Хайнані зараз низький, тому, що з кінця липня починається сезон дощів.
Уже вночі нас поселили в готель. Готель міського типу, без вишуканості, яка присутня в готелях пляжних. Усе необхідне для ночівлі було, чисто і затишно. Ранок уже вніс свої корективи в наші пригоди, тому що китайськомовному офіціанту потрібно було пояснити, що ти хочеш з’їсти. Мало того, з китайського меню вибрати страву, при цьому не знаючи, що то таке. ) Ну так-сяк вдалося.) Хочу зауважити, що на острові спілкуються лише китайською мовою, англійськї і російської практично немає. А тому в хід іде усе: жести,пальці, міміка. Наша Ірина на телефоні мала перекладача, але переклад був примітивним і його не завжди розуміли.
Офіційно в місті Хайкоу проживає 9 млн. жителів, а протягом року острів відвідує 30 млн. Чисто, хороші дороги, дуже багато транспорту, будинки, що деруться високо в небо і все у зелені. Багато різновидів пальм і ліан, бананові дерева, фікуси, агави і ще різні рослини ростуть біля трас і доріг. Під кокосовими пальмами плоди валяються як якийсь непотріб. Особливо кидаються в очі висотні будинки. Як нам пояснили, землю під будівництво тут взяти дуже важко, відповідно будинок може бути збудованим не нижче як п’ять поверхів. В столиці самий високий будинок – 75 поверхів, але на материку є значно вищі.
Отож, ранок і нас везуть на екскурсію. І по плану у нас зоопарк.
ХАЙКОУ. ЗООПАРК
“Сафарі зоопарк”. Його площа 340 га. Прикол їхнього парку в тому, що тварини знаходяться в звичних для них умовах і їх тут налічується 4000. Якщо тварини травоядні, то можна ходити біля них, біля хижаків провозять автобусом. Скажу так: уваги вартує слон, крокодили, бегемоти, жирафи. На окрему увагу претендують панди. Прозорий з усіх сторін вольєр, в якому підтримується комфортна для тварин температура, улітку на них дмухає кондиціонер. Дві панди ліниво перекочуються з одної дерев’яної колоди на іншу. А на телебаченні на острові є окремий канал, який показує життя панд, тобто, камера у їхньому вольєрі і постійно у прямому ефірі без лишнього озвучування іде трансляція їхнього життя. Більше цей канал не показує нічого.
Ще цікаво в місті мавпочок. Тут гарна територія: поєднання зеленого газону, скал і малих озерець. Кругом тебе скачуть мавпочки, хтось із них прямо в тебе під ногами їсть, хтось спить, хтось вирішує якісь спірні питання, годує дитинча, а хтось просто любиться. ) Нас попередили, що тварини бувають агресивними і якщо ти їм не сподобаєшся, то можуть, наприклад, у тебе забрати телефон з руки.
Все. Інші тварини в рівненському зоопарку виглядають краще. На увагу заслуговують ще динозаврики, які ричать на тебе з кущів. ) Тут мені цікавіше було дивитися на рослинність, тому, що це є ботанічний сад тропічних рослин: окультурені острівці посеред джунглів. Якщо зійти з доріжок зоопарку трошки вбік, то ти зразу будеш у зарослях .
Наш гід, а він молодий хлопчина з Баку (його і звати Баку) дав нам час погуляти самим, а потім організували нам обід в ресторані, де стіни скляні, а за ними зарослі із пальм, бамбуку, бананового дерева, ліан. Поміж ними ходить рожевий фламінго.
ВУЛКАН МА АНЬ
Автобус знову рушив у дорогу. Ми виїхали за межі міста і наш гід уже зацікавив нас дивовижним витвором природи – затухшим вулканом Ма Ань. Він входить в перелік самих відомих затухших вулканів світу, але офіційно ще визнаний діючим. Останнє виверження було тут 8 000 років тому. Зараз його перетворили в парк, це є найвища точка міста – 222,8м. Ма Ань включений у список ЮНЕСКО як «Пам’ятка світового значення». Спочатку ми пройшлися по верху кратера, там оглядова площадка, а потім спустилися в його гирло. Його діаметр – 130м., а глибина – 90м. Під землею в цьому місці протікають води гарячих джерел. Сходи, що ведуть вниз вирубані із закам’янілої вулканічної магми. Навкруг вулкану все вкутано джунглями. Погода, в той час як ми були, змінювалася раз за разом. Коли насувалася хмара і сіявся дрібний теплий дощик, вулкан здавався містичним і казковим. Туристів з інших країн тут багато, китайці теж їдуть з материка подивитися на цей витвір природи.
Справді тут цікаво. Коли спустилися вниз кратера, мені здалося, що там якась особлива аура, чомусь не хотілося на вершину. ))
