Як то той вислів? «Ніколи не кажи «ніколи» – це про мене і гарбуза. ) Часто використовувала відварений гарбуз в тісто для пиріжків, там він дійсно доречний. Нууу…ще запечена рисова каша з гарбузом теж могла бути, в ній не відчувається гарбузовий запах. А більше поваги до нього в мене не було…
Не так давно подружилася з гарбузовим супом. Ага, ще був хлібчик на гарбузовому пюре. От і все, а сьогодні зрозуміла: потрібно пробувати щось таке серйозно-гарбузове, чи то навпаки гарбузово… ой все. ) Одним словом: гарбузовий манник. Рецепт прочитала у ФБ на сторінці «Школа життя».
Рецепт переписую з їхньої сторінки, зазначу, що цукру я давала менше (90гр.), все інше робила так, як написано. Фото вже мої.
Тако вам скажу: смак своєрідний, щодня таке їсти не будете, але спробувати можна. Головне гарбузом не тягне, а це вже «плюс»!
Нам потрібно:
- Гарбуз – 300 гр.;
- Великий лимон -1 шт.;
- Кефір – 250 мл.;
- Цукор – 150 гр. (в моєму випадку 90 гр.) і 100 гр. для сиропу;
- Крупа манна – 270 гр.;
- Розпушувач – 2 ч. лож.;
- Вода – 120 мл.
- Ваніль, кориця.
Готуємо:
На дрібну терку натираємо гарбуз і цедру лимона (тільки жовту частину). Сік з усього лимону вичавити і відставити. Змішуємо гарбуз з лимонною цедрою, додаємо кефір, цукор, розпушувач, манну крупу, за бажанням дрібку ванілі і корицю. Також можна додавати родзинки, курагу, горішки. Я додала лише порізані кубиками кислі яблука (2 шт.). І це було доречно, вони маннику додали кислинки. Все швидко розмішати і викласти у форму, застелену пергаментом. Ставимо у духовку (180 градусів, час – 30-35 хв.).
Готуємо сироп: розмішуємо воду, цукор і сік лимону, доводимо до кипіння і кип’ятимо 2-3 хв. За цей час манник уже допікся, достаємо з духовки і його, гарячого красеня заливаємо гарячим сиропом. Сироп відразу впитується в манник.
Пробуйте! ) Вам смачного!